Сьогодні перед Україною стоїть гамлетівське питання.
Якщо ми обираємо "бути" - то маємо сформувати порядок денний і розробити стратегію модернізації країни.
В іншому випадку - означатиме лише одне - "не бути".
Тихо зійти з історичної арени та втратити власну державність.
Якщо для когось питання свободи вибору чи реалізації політичної волі направлені на власне самоствердження, - то для України це є питанням життя та смерті.
Тому ми маємо не тільки винести на порядок денний ряд питань, а й дати на них свою відповідь.
- Чітке розуміння геополітичних завдань України.
- Демографічна ситуація. Скільки нас? Що робити.
- В чому полягає наша колективна ідентичність та які наші моральні орієнтири.
- Як ми плануємо закінчити війну та повернути окупована території.
- Матеріальна нерівність населення та розподіл національних ресурсів - як вирішити цю проблему.
- Які екологічні виклики стоять перед нами.
- Шляхи поборення злочинності, корупції та кризи в правосудді.
- Інтеграція нашої молоді в сучасному світі.
- Створення нових робочих місць.
- Якість освіти, медицини.
Ці та інші питання мають вже обговорюватися в суспільстві.
Головне - хто на них дасть відповідь. І яку?
Для мене, однозначно, ця відповідь має бути українська.