Через різні причини обсяги прямої економічної й військової допомоги Україні з боку наших західних партнерів в останні місяці зменшилися, що негативно позначилося і на ситуації на фронті.
Тут є і об’єктивні передумови, пов’язані з певними економічними труднощами в державах Заходу, неготовністю швидко виробляти боєприпаси й необхідне озброєння. Є і суб’єктивні моменти з огляду на внутрішньопартійну боротьбу в США, складність демократичних процедур і активізацію впливів московської агентури.
Реальним виходом з такої ситуації стала б поступова передача Україні заморожених російських коштів, а також технологій виробництва західного озброєння.
Щодо передачі заморожених коштів, то з юридичного погляду це дуже непроста справа, яка навіть потребує внесення коректив в окремі закони. Є побоювання створення нових міжнародно-правових прецедентів.
Але і ситуація неординарна!
Бо Україна стала жертвою масштабної агресії, найбільшої з часу завершення Другої світової війни, а обсяги людських та економічних втрат України є неймовірно великими. Причому Україна – єдина в світі держава, яка добровільно відмовилася від ядерної зброї під гарантії великих держав. Тому має бути й безпрецедентне рішення з боку наших партнерів. І це важливо зробити якомога швидше.
Бо економічна допомога потрібна не лише для відбудови, але й для налагодження виробництва власних озброєнь й переможного завершення війни. І першим кроком мала б стати передача Україні відсотків за російськими вкладами, а далі поступова передача і самих заморожених коштів, яка сама по собі стала б великим морально-психологічним ударом для держави-агресора.
Так само за наявності інвестицій та відповідних технологій в Україні цілком реальним є виробництво західних зразків озброєння, а це своєю чергою дало б новий імпульс економічному розвитку держави.