Почнемо з початку:
Джеремі Бентам («геній буржуазної дурості» за Карлом Марксом) в своєму есе «Деонтологія, або наука про мораль» він чітко характеризує подальший розвиток ліберального мислення - «благом є задоволення, а гріхом - біль; корисне є добром, а некорисне - злом».
Все. Крапка. Тут уявлення про «людину як міру речей» досягає свого апогею.
І цю утилітарну мораль на політику повністю переносить його послідовник британський філософ, політичний економіст, член палати громад Джон Стюарт Мілль.
Ось саме його ідеї і допомагають нам детально розібратися, в чому саме полягає ліберальна специфіка розуміння свободи.
Стисло:
- Згадаймо сутність визначення ліберальної свободи (Д. С. Міль) - «свобода від», або «негативна свобода» (І. Берлін). В суто українському розумінні - «свавілля».
- Сьогодні лібералізм переміг все, що міг перемогти. «Свобода від» зараз дана нам за визначенням, як факт.
- Але сьогодні в ліберальному світі (де в принципі, вже немає від чого звільнятися), «свобода від» виробила весь свій релятивно-творчий потенціал - оскільки звільнилася від усіх тих форм, які, так чи інакше, тримали індивіда в якомусь «невільному» стані на протязі історії (стани, релігія, сім’я…)
- І в цьому саме проявляється чиста сторона liberty («свобода від»), як свободи звільнитися від чого б то не було.
- А від чого відтепер залишається звільнитися ліберальному людству?
- Від останніх форм колективної ідентичності. І вони виражені саме в гендерній приналежності.
- Повірте мені - проблематика сексуальних меншин є не випадковим феноменом ліберальної стратегії, - вона є її основою.
- Їх логіка проста - «якщо людина не звільниться від статі, - вона залишиться в тоталітарному стані поділу з іншими людськими індивідами певної колективної ідентичності» (чоловічої чи жіночої).
- Відповідно, зміна статі - це не тільки право, але в майбутньому ще й обов'язок. Бо якщо людина не змінює стать, то вона, по суті, є не толерантною, бо цей індивід (чоловік або жінка) згоден на рабське та "тоталітарне" існування в рамках свого гендерного визначення.
- А все, що випливає з liberty («свободи від») - є «свободою» людини від ґендеру, від статі, вибору громадянства, місця проживання, професії, релігії.
- І це є логічним етапом "свободи" від статі (причому невдовзі багаторазової зміни – оскільки індивід починає звикати і впадатиме в «гендерні тоталітарні рамки»).
- Але і це ще не межа! Залишається остання не подолана колективна ідентичність - приналежність індивіда до людини. Відповідно їм потрібно подолати людську ідентичність - яка теж є в кінцевому підсумку тоталітаризмом з точки зору ліберальної логіки.
- Тому подолання гендерної та людської колективних ідентичностей - для них це вже просто деталі…
І тоді ви згадаєте про що я застерігав.