
Будь-яке суспільство завжди оперує з культурно-світоглядними кодами.
Іноді відкрито, а іноді приховано.
Адже світогляд це система уявлень кожного з нас про навколишній світ, його сутність, його устрій, а також ієрархія цінностей, яка з неї походить.
Це як "перфокарта", - на ній пробиті установки за допомогою яких людина пізнає навколишній світ, розставляє знаки та акценти в подіях, явищах, речах, вчинках інших людей, спільнот чи суспільств, визначає особисті та суспільні цілі.
Саме у відмінностях щодо ієрархії культурно-світоглядних кодів та цінностей виникає розуміння щодо приналежності людини до певного кола.
Ще раз. Вчинки людини, її оцінки людей, речей та подій є самим точним прочитанням світоглядного коду і цінностей.
Кожна, без виключення, людина має світогляд. Тільки одні люди уважно осмислюють цей світогляд, а інші керуються ним за інерцією, сприймаючи вплив світогляду на них самих як щось «зрозуміле», не усвідомлюючи, що це за світогляд та яким чином він був їм нав'язаний.
Світогляд може бути заснований на вірі та бути складовою релігії. А може бути довільним і ґрунтуватися на будь-яких філософських, політичних, етичних та інших засадах (тут він стає ідеологією).
Але як цей механізм діє, хто його розробив і як з ним поводитися знає лише обмежене коло фахівців, які здатні виявити основні параметри світогляду у будь-якої людини.
N.B. Незнання того, як улаштований той чи інший механізм, аж ніяк не перешкоджає цілком ефективному його використанню.
Сьогодні нам пропонують необов'язковість розуміння того, як влаштований світ ідей та з якою системою поглядів оперують механізми нашої свідомості та нашої психіки. Це, мовляв, не становить інтересу, а практичну користь можна досягати, не замислюючись про те де розташовані культурно-світоглядні коди.
Так виникає суспільство дебілів, керованих програмами, яких вони не помічають та не фіксують.
І тут постає питання, а як відбувається розстановка людей на владні посади?
Людей, які визначають нашу колективну долю своїми рішеннями?
Чи розглядається їх відповідність ціннісній системі суспільства?
Адже тут йдеться про стратегічний розвиток нації.
Адже сама наявність у суспільстві світогляду цілком необхідна, оскільки народ, що втрачає світогляд, втрачає орієнтацію у просторі та часі, систему координат і на здатний органічно та цілеспрямовано розвиватися.
Тому якщо ми це питання не вирішимо, то процес формування еліт контролюватиметься не нами, як нацією, а іншими, і в такому разі, нам не належатиме.
А питання такі:
- Участь в геополітичних процесах не в ролі об'єкта, а реального військового, економічного та енергетичного суб'єкта, який на макрорегіональному рівні здатен брати участь у вирішенні глобальних світових проблем.
- Шляхи забезпечення безпеки та оборони держави від зовнішніх та внутрішніх загроз.
- Форми ефективного контролю суспільства над державою.
- Приведення законів у відповідність до звичаєвого права народу.
- Ціннісна система - її баланс та ієрархія.
- Вироблення особливої економічної моделі, що відповідає специфіці нашій історії, культури, психології.
- Імператив духовності - розвиток культури, філософії, мистецтва.