Суспільно-географічне макрорайонування України як інформаційна основа регіональної політики

Впродовж всього періоду незалежності Україна практично не проводила регіональної політики, яка була б спрямована на збалансування соціально-економічного розвитку різних частин держави, територіально-політичне і соціокультурне зближення регіонів.

Але така політична діяльність потребує знання і розуміння глибинних відмінностей між різними групами регіонів держави.

А це можливо реалізувати через аналіз і узагальнення основних суспільно-географічних параметрів (етнічний склад населення, рівень урбанізації й індустріалізації, природний приріст, обсяги і напрям міграцій, розміщення сільських і міських поселень тощо), які в межах України так чи інакше залежать від історико-географічних особливостей.

А наслідком такого аналізу є обґрунтування такої схеми суспільно-географічного мікрорайонування, яка розкривала б найбільш суттєві суспільно-географічні риси різних частин держави.

Важливо зауважити, що така схема районування буде мати і пізнавальне, і практичне, і освітнє значення.

Саме з огляду на такі вирішальні передумови я виділив 12 суспільно-географічних макрорайонів (Центрально-Правобережний, Центрально-Лівобережний, Полісько-Подільський, Волинський, Галицький, Буковинський, Закарпатський, Дніпровсько-Харківський. Донецький, Центрально-Причорноморський, Одеський, Кримський).

Яке пізнавальне значення цієї моделі?

1. Вона відображає найбільш суттєві регіональні відмінності етнонаціонального складу населення та його мовної структури.

2. Розкриває особливості заселення, географії поселень та соціально-економічного освоєння території.

3. Відображає суттєві відмінності в рівнях урбанізації та демографічному розвитку.

4. Розкриває ментально-політичні відмінності громадян України, що проявляться під час виборів Президента та до Верховної Ради України

Яке практичне значення цієї моделі?

Для кожного з виділених районів характерним є свій набір проблем, що потребує добре продуманої регіональної політики (демографічної, соціальної, етнокультурної, економічної). Можна її використовувати і в питаннях оборони та національної безпеки.

Мирослав Дністрянський

Доктор географічних наук.

Доктор суспільно-економічних наук Українського Вільного Університету в Мюнхені. Український науковець в галузі політичної географії та геополітики, історичної географії, етно- і демогеографії.

Професор кафедри географії України Львівського національного університету імені Івана Франка.